Класифікація захисних споруд для цивільного населення

Коротко розглянемо основні характеристики, якими вони відрізняються одне від одного.

Зазначимо, що термін “сховище” – найзагальніший, бо об’єднує і бомбосховища, і споруди хімічного захисту. 

Окрему специфіку мають протирадіаційні укриття, які ми не будемо зараз розглядати.

Правильно побудований притулок здатний захистити людей від:

  • ударної хвилі від вибуху
  • отруйливих речовин
  • бактеріологічної зброї
  • пожеж

Те, наскільки він здатний уберегти, залежить і від умов побудови. Звичайно, завчасно зведений у мирних умовах буде надійнішим, та краще обладнаним комунікаціями. Тому при плануванні міста вбачають це, та розраховують необхідну кількість таких споруд на район.

Але у воєнні часи теж зводять притулки, які можуть бути не обладнані всіми необхідними комунікаціями, системами фільтрації та устаткуванням, але все одно дозволяють рятуватися людям.

Сховища бувають вбудовані та окремі. Житловий будинок може мати його у підвалі, багато підприємств критичної інфраструктури теж мають власні вбудовані притулки. Це необхідно для фунціонування його, тому їх будівництву приділяють особливу увагу (наприклад, сховища атомних електростанцій зазвичай мають дуже складну та розгалужену інфраструктуру та системи самозабезпечення – бо це критично важливий об’єкт, роботу якого необхідно підтримувати за будь-яких умов).

Окрім цього, облаштовують притулки у підземній міській інфраструктурі – метро, переходах та навіть шахта може стати їм за необхідності та при мінімальному обладнанні.

За заглибленістю – підземні, напівпідземні та наземні, наприклад, у квартирі чи у будинку на першому поверсі.

Також можна розділити сховища за складністю організації, наявністю комунікацій та призначенням – для захисту цивільного населення, чи, наприклад, для розміщення якихось органів влади.