Вплив війни в Україні на європейську будівельну галузь (частина перша)

Пропонуємо дізнатися, як війна вплинула на будівництво у Європі (зі слів європейських спеціалістів). Інформацію для аналізу ми взяли з статей на сайтах як великих будівельних чи консалтингових компаній, так і видань для архітекторів, посилання на які будуть наприкінці.

У першій частині розглянемо як війна впливає на будівництво вже зараз, у другій – середньо- та довгострокові наслідки.

Будівельні проєкти значною мірою залежать від складних глобальних ланцюжків постачання. В останні два роки це стало ще очевиднішим у зв’язку з кризою постачання, що була викликана пандемією, нестачею потужностей у портах і зростанням вартості перевезень.

Наразі спостерігаються подальші глобальні збої внаслідок війни в Україні. Ця гуманітарна криза має наслідки далеко за межами країни, а внутрішні та міжнародні ринки зараз борються із переміщенням українського населення, наслідками політичних санкцій проти Росії та зростанням цін на енергоносії та сировинні товари.

Усе це прямо і опосередковано впливає на будівельну промисловість. Враховуючи залежність від потенційно вразливих ланцюжків постачання, будівництво в Європі має бути готовим адаптуватися до цих перебоїв. Ось деякі наслідки для ринку та реалізації програм, на які нам слід звернути пильну увагу.

Стримування зростання

Очевидно, що вплив війни на економіку ЄС та його будівельну галузь залежить від ступеня ескалації конфлікту, кількості санкцій та економічних потрясінь, а також від того, як довго він триватиме.

Проте, згідно з останнім прогнозом будівельної галузі ЄС, складеним компанією Euroconstruct, у найближчі три роки очікується зростання галузі, хоч і повільніше, ніж у 2021 році, і менше, ніж до війни:

«У 2022 році прогнозується збільшення обсягу виробництва у будівництві на 3,6, а потім подальше уповільнення, зі зростанням на 1,5 відсотка та 1,2 відсотка у 2023 та 2024 роках відповідно.»

Компанії змушені або припиняти розпочаті проєкти, або підвищувати ціни під час будівництва. Нестабільність цін та поставок матеріалів згодом призведе до відкладення або скасування багатьох проєктів. Це може статися навіть у короткостроковій перспективі, оскільки схеми стануть нежиттєздатними, а проєкти, що перебувають у стадії реалізації, виявляться неспроможними.

Інфляція та ланцюжки постачань

Внаслідок війни в Україні вартість матеріалів ще більше зросте з і так високої бази, і це погіршиться зростанням цін на енергоносії.

Через війну ціни на будівельні матеріали різко зросли (хоча і до цього через пандемію були немаленькі):

«Матеріали з енергомісткими виробничими процесами, такі як цегла, кераміка, цемент, пластмаси та сталь, що потребують великої кількості енергії для виробництва і видобутку сировинного матеріалу, знаходяться під високим ризиком подальшої ескалації вартості.»

Найбільші компанії з виробництва цементу та будівельних матеріалів заявили, що перекладатимуть підвищення вартості матеріалів на клієнтів, що своєю чергою призведе до підвищення вартості проєктів та зниження маржі підрядників. Тобто, витрати будуть тільки зростати і передаватися ланками процесу.

Зростання цін на сиру нафту також вплине на похідні нафти, включаючи бітум, який значно підвищить вартість будівництва автомобільних доріг. Окрім цього, виростуть ціни просто експлуатації техніки на будмайданчику. На жаль, зазначають, що існує великий ризик, що компанії у намаганні економити почнуть скорочувати витрати на безпеку працівників. Що також ускладнить будівництво.

Скорочення виробництва сталі

Після Китаю росія та Україна є другим і третім найбільшими експортерами сталі у світі, у у 2020 році вони поставили понад 70 мільйонів метричних тон. Дані Європейської асоціації виробників сталі показують, що з 16,6 млн тон імпорту плоского прокату в ЄС у 2020 році на частку Росії припадало 14%, а на частку України – 8%.

«Більшість європейського довгомірного прокату також постачається росією, Україною та Білорусією. Близько 4,5 мільйонів тон сортового прокату надійшло з росії, яка була провідним постачальником і склала 19 відсотків загального обсягу, а Україна поставила понад 7 відсотків.»

Білорусь, проти якої також запроваджено санкції, забезпечвала близько 14 відсотків імпорту сортового прокату до ЄС. Постачання зменшилися не лише через перебої у виробництві, а й тому, що сталеливарні заводи по всій Європі закрилися через різке зростання цін на енергоносії.

У зв’язку з цим покупці стали звертатися до Азії, Японії та Китаю для забезпечення своїх потреб, через що очікувати товар доводиться значно довше і доставка виходить дорожчою.

Джерела:

https://www.turnerandtownsend.com/en/perspectives/war-in-ukraine-assessing-the-impact-on-european-construction/

https://archinect.com/news/article/150305114/war-in-ukraine-will-bring-long-term-hurt-to-european-construction